Мікро-Мінераліс (Молібден), РК

Мікро-Мінераліс (Молібден) – це універсальне та легкозасвоюване рідке мікродобриво, призначене для позакореневого підживлення сільськогосподарських культур.

Діюча речовина і хімічна група

 

Склад мікродобрива «Мікро-Мінераліс» (Молібден)
амонійно-карбоксилатних комплексонів, %

Мо

N

1,0

2,0

 

Застосування препарату

 

Норми витрати препарату Мікро-Мінераліс (Молібден)

Культура, що обробляється

Норма
витрат
препарату

Фаза розвитку культури

Максимальна кількість обробок

Пшениця озима, ярий ячмінь

1,0-1,5 л/га

Позакореневе підживлення, фаза кущення, фаза виходу в трубку, початок наливу зерна

3

Соняшник

1,0-1,5 л/га

Позакореневе підживлення, фаза 5-7 листків, наступні дві обробки через кожні 7-10 днів

2

Кукурудза

1,0-1,5 л/га

Позакореневе підживлення, фаза 3-7 листків, повторно через 2 тижні

2

Ріпак

1,0-1,5 л/га

Позакореневе підживлення, фаза стеблування, бутонізації

2

Соя, горох

1,0-1,5 л/га

Позакореневе підживлення, 3-5 справжніх листків, фаза бутонізації, фаза початку наливу бобів

3

Цукрові буряки

1,0-1,5 л/га

Позакореневе підживлення, до змикання в рядках, до змикання в міжряддях

2

Картопля

1,0-1,5 л/га

Позакореневе підживлення, фаза стеблування, бутонізації

2

Томати

1,0-1,5 л/га

Позакореневе підживлення, фаза укорінення, бутонізації, початок масового утворення плодів

3

 

Основні переваги

 

Молібден часто називають мікроелементом азотного обміну, оскільки він входить до складу нітратредуктази і нітрогенази.

При недостачі молібдену, що часто буває на кислих ґрунтах, в тканинах накопичується велика кількість нітратів і порушується нормальний обмін речовин у рослин. Затримується ріст рослин, гальмується синтез хлорофілу. Молібден відіграє важливу роль у фіксації молекулярного азоту з атмосфери бульбочковими азотфіксуючими бактеріями. При нестачі молібдену послаблюється ріст рослин, затримується цвітіння, листки стають світло-зеленого кольору, потім буріють і відмирають.

Позакореневе внесення Мікро-Мінераліс (Молібден) сприятиме

  • кращому засвоєнню атмосферного азоту бульбочковими бактеріями;
  • повноцінному азотному живленню рослин;
  • збільшенню вмісту білка в зерні, вітамінів і цукрів у овочах;
  • підвищенню стійкості рослин до заморозків та посухи.